Спадковий договір: як оформити, що можна передати і чим він відрізняється від заповіту

Що таке спадковий договір

Спадковий договір — це договір, за яким одна сторона (набувач) бере на себе обов'язок виконувати розпорядження другої сторони (відчужувача), а після її смерті отримує у власність її майно. Норма закріплена у статті 1302 Цивільного кодексу України.

Ключова різниця від заповіту: заповіт — це одностороннє розпорядження на випадок смерті, яке можна будь-коли скасувати. Спадковий договір — двосторонній і оплатний за своєю природою: набувач бере зобов'язання вже зараз, а майно отримує після смерті відчужувача.

Хто може бути сторонами

Відчужувачем може бути подружжя, один із подружжя або інша фізична особа. Набувачем — фізична або юридична особа (стаття 1303 ЦК). На практиці набувачами найчастіше виступають родичі, сусіди або особи, які доглядають відчужувача.

Закон не вимагає родинного зв'язку між сторонами. Це відрізняє спадковий договір від спадкування за законом, де черговість визначається спорідненістю.

Що може бути предметом

Предметом може бути нерухоме майно — квартира, житловий будинок, земельна ділянка, гараж, а також рухоме майно, яке належить відчужувачу. Якщо майно є спільною сумісною власністю подружжя, договір укладається за згодою обох (стаття 1306 ЦК).

Окремо договором можна передбачити, що після смерті одного з подружжя майно переходить до другого, а вже після смерті другого — до набувача. Така конструкція зручна, коли подружжя хоче зберегти взаємний захист і водночас передати майно третій особі.

Форма і нотаріальне посвідчення

Спадковий договір укладається у письмовій формі та підлягає нотаріальному посвідченню (стаття 1304 ЦК). Нотаріус перевіряє дієздатність сторін, належність майна, відсутність арештів та інших обтяжень, роз'яснює наслідки договору.

Після посвідчення договір реєструється у Спадковому реєстрі. Це важливо: саме реєстр підтверджує існування договору та його умови на момент відкриття спадщини.

Обов'язки набувача

Набувач може бути зобов'язаний вчинити певні дії майнового або немайнового характеру — як до відкриття спадщини, так і після нього (стаття 1305 ЦК). Типові умови: догляд, утримання, забезпечення лікування, оплата комунальних послуг, організація поховання.

Чим конкретніше сформульовані обов'язки, тим менше спорів. Замість «здійснювати догляд» варто писати: «забезпечувати харчування, ліки за призначенням лікаря, прибирання двічі на тиждень, супровід до лікарні».

Заборона відчуження і доля заповіту

На майно, визначене у спадковому договорі, нотаріус накладає заборону відчуження (стаття 1307 ЦК). Це означає, що відчужувач не може продати, подарувати чи заставити це майно без згоди набувача.

Заповіт, який відчужувач склав щодо цього ж майна, є нікчемним. Тобто навіть якщо пізніше з'явиться заповіт на користь іншої особи, він не змінить долю майна, вже переданого за спадковим договором.

Контроль за виконанням

Відчужувач має право призначити особу, яка після його смерті контролюватиме виконання договору. Якщо такої особи немає, контроль здійснює нотаріус за місцем відкриття спадщини.

Коли договір розривають через суд

Стаття 1308 ЦК передбачає дві підстави: на вимогу відчужувача — якщо набувач не виконує його розпоряджень, і на вимогу набувача — якщо виконання стало неможливим. В обох випадках договір розривається лише за рішенням суду.

Одностороння відмова від договору законом не передбачена. Сторони можуть домовитися про розірвання за взаємною згодою, але таку домовленість також посвідчує нотаріус.

Спадковий договір і заповіт: у чому різниця

• Заповіт — односторонній, спадковий договір — двосторонній.
• Заповіт можна скасувати будь-коли, спадковий договір — лише через суд або за згодою сторін.
• За заповітом спадкоємець отримує свідоцтво про право на спадщину, за спадковим договором — майно переходить на підставі договору.
• Заповіт не створює обов'язків для спадкоємця до відкриття спадщини, спадковий договір — створює.

Спадковий договір і договір довічного утримання

Довічне утримання — це договір, за яким майно переходить до набувача вже за життя відчужувача, взамін на довічне утримання. У спадковому договорі право власності виникає лише після смерті відчужувача, а сам відчужувач зберігає контроль над майном.

Договір довічного утримання укладають, коли людина готова передати майно одразу. Спадковий договір обирають, коли майно потрібно зберегти за собою до кінця життя.

Скільки коштує оформлення

Державне мито за посвідчення спадкового договору державним нотаріусом становить 1 відсоток суми договору, але не менше одного неоподатковуваного мінімуму доходів громадян, що діє на день сплати (підпункт «а» пункту 3 статті 3 Декрету «Про державне мито»).

Приватний нотаріус справляє плату за домовленістю зі сторонами. Додатково оплачуються послуги правового характеру, витяги з реєстрів, оцінка майна (якщо потрібна для розрахунку мита) та спеціальні бланки.

Порядок дій: крок за кроком

1. Визначити майно і сформулювати обов'язки набувача конкретно, з переліком дій.
2. Зібрати документи: паспорти, ідентифікаційні коди, правовстановлювальні документи на майно, довідку про склад родини, згоду другого з подружжя, якщо майно спільне.
3. Звернутися до нотаріуса за місцем розташування майна (для нерухомості) або за місцем проживання.
4. Підписати договір, сплатити мито і тариф, отримати примірник.
5. Зареєструвати договір у Спадковому реєстрі (робить нотаріус).
6. Після смерті відчужувача — звернутися до нотаріуса зі свідоцтвом про смерть і договором для оформлення права власності.

Після смерті відчужувача: як оформити право власності

Набувач звертається до нотаріуса за місцем відкриття спадщини з оригіналом договору та свідоцтвом про смерть. Нотаріус перевіряє чинність договору у Спадковому реєстрі та відсутність пізніших змін.

Далі право власності на нерухомість реєструється в Державному реєстрі речових прав. Свідоцтво про право на спадщину в цьому випадку не видається: підставою є сам спадковий договір.

Якщо майно перебуває під забороною відчуження, її знімає нотаріус після підтвердження смерті відчужувача — окремої заяви від спадкоємців не потрібно.

Чи можна змінити умови договору

Змінити умови можна лише за згодою обох сторін і лише нотаріально. В односторонньому порядку ні відчужувач, ні набувач умови не змінюють.

Замінити набувача на іншу особу без розірвання договору не можна: це фактично новий договір, який потребує нової згоди сторін і нового посвідчення.

Кому підходить спадковий договір

Насамперед — людям похилого віку, які хочуть отримати догляд і передати майно конкретній людині, не покладаючись на черговість спадкування. Договір дає їм право контролю: майно не можна продати без їхньої згоди, а невиконання обов'язків є підставою для розірвання через суд.

Другий випадок — подружжя без дітей або з конфліктом між спадкоємцями. Договір дозволяє заздалегідь визначити, хто отримає майно, і уникнути спорів після смерті.

Третій — власник, який не хоче втрачати контроль над квартирою за життя, але готовий узяти на себе зобов'язання перед людиною, яка за ним доглядатиме.

Що найчастіше оспорюють у суді

Найпоширеніші підстави позовів — невиконання обов'язків набувачем і посилання на те, що відчужувач не розумів значення своїх дій на момент підписання. Другий аргумент особливо частий, коли договір укладали люди похилого віку.

Тому нотаріус фіксує дієздатність і роз'яснює наслідки, а в договорі варто зазначати конкретні дії та строки їх виконання — це основні докази в суді.

Типові помилки

• Абстрактні обов'язки набувача без переліку конкретних дій.
• Укладення договору без згоди другого з подружжя, коли майно спільне.
• Спроба «обійти» договір заповітом — такий заповіт нікчемний.
• Відсутність контролюючої особи, коли спадкоємців кілька і між ними є конфлікт.
• Оформлення договору без перевірки обтяжень і арештів на майно.

Часті питання

Короткий висновок

Спадковий договір — інструмент для тих, хто хоче передати майно конкретній людині та отримати догляд або інші дії ще за життя. Він дає більше гарантій, ніж заповіт, але й більше зобов'язань: скасувати його в односторонньому порядку не можна, а обов'язки набувача мають бути конкретними.

Оформити спадковий договір можна у нотаріуса за місцем розташування майна. Перед візитом варто переглянути, як складається заповіт, і порівняти обидва інструменти у своїй ситуації.